Узагальнення практики розгляду
клопотань про обрання запобіжних
заходів за КПК України 2012 року
1. З моменту прийняття КПК України 2012 року станом на 15.03.2013 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області було розглянуто 14 клопотань про обрання запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України. Зокрема, 9 клопотань – про особисте зобов’язання та 5 – тримання під вартою.
Відповідно до статті 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені цим законом.
Так, по справі № 729/114/13-к про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання підозрюваному Каплун Є.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2, перевіривши матеріали клопотання, кримінального провадження та дослідивши докази по даних матеріалах слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язку з’являтися за викликом слідчого, прокурора та суду.
В статті 183 КПК України зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Так, по справі № 729/293/13-к слідчим суддею до підозрюваного Савченка А.А. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, застосовано запобіжний захід тримання під вартою, оскільки дане правопорушення відноситься до тяжкого злочину, за яке законом передбачена відповідальність в виді позбавлення волі, а також Савченко А.А. є особою раніше судимою, яка не стала на шлях виправлення, за останнім вироком не відбув покарання в виді позбавлення волі, є жителем іншого району, отже інші запобіжні в даному випадку неефективні.
2. В період дії КПК України 2012 року слідчим суддею з 14 вищезазначених клопотань про обрання запобіжних заходів було задоволено – 13, лише в задоволенні одного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та обрано більш м’який запобіжний захід – домашній арешт.
3. Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання створення перешкод для встановлення істини по справі, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підтверджувалося доказами, а саме протоколами допиту потерпілих, свідків та огляду місця події.
При розгляді клопотань щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання слідчий суддя в основному брала до уваги те, що підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, покинути місце постійного проживання, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також враховувались наявність постійного місця роботи, вік та стан здоров’я, наявність родини й утриманців. А при розгляді клопотань щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - тяжкість злочину, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; вплив на потерпілих, свідків та інших підозрюваних.
Так, по справі № 729/225/13-к підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України Ніколаєнко В.К. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а тому міг переховуватися від слідства та суду, чим створити перешкоди для встановлення істини по справі, але є неповнолітнім і в силу свого віку міг не в повній мірі усвідомлювати всю відповідальність своїх вчинків, рішень. Отже, застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на підозрюваного обов’язків був необхідним.
По справі № 729/292/13-к підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України Левкович Ю.С. вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення
волі на строк до шести років, а також він є жителем іншої області і міг зникнути від слідства та суду та перебуваючи на волі чинити тиск на потерпілу, тобто своїми діями перешкодити слідству, ухилитися від слідства. А тому, слідчим суддею застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як інші запобіжні заходи в даному випадку є неефективні.
4. Всі клопотання про обрання запобіжних заходів, що надходили від слідчого, прокурора в період дії КПК України 2012 року станом на 15.03.2013 року, відповідали вимогам статті 184 КПК України, в тому числі і щодо їх змісту. До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а на час розгляду – надаються всі зібрані матеріали провадження в оригіналах.
Клопотання щодо обрання запобіжних заходів подаються вчасно, при цьому права підозрюваних на розумні строки розгляду судом клопотань не порушуються. Копія клопотання та матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, про що свідчать підписи останніх та їх захисників, якщо він приймає участь у кримінальному провадженні, про вчасне вручення клопотань та додатків.
5. Випадків відкликання, зміни та доповнення клопотань про застосування запобіжних заходів в Бобровицькому районному суді не було.
6. Відповідно до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Узагальнюючи практику розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу, слід прийти до висновку, що слідчим суддею в Бобровицькому районному суді строки розгляду не порушувались.
Так, по справі № 729/100/13-к матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання Панченку В.С., у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, надійшли до суду 24.01.2013 року. В той самий день, не порушуючи строків розгляду, слідчим суддею винесена ухвала про застосування до підозрюваного Панченка В.С. запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.
По справі № 2502/1910/2012 матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному Пасічніченко О.А. у кримінальному провадженні, за ознаками ч.2 ст.185 КК України, надійшли до суду 03.12.2012 року. По розгляду даного клопотання строки порушені також не були, оскільки 03.12.2012 року слідчим суддею
винесена ухвала про обрання до підозрюваного Пасічніченко О.А. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
7. В період з 20.11.2012 року по 15.03.2013 року Бобровицьким районним судом розглядалось клопотання № 729/207/13-к про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Коваленка Д.М., який підозрювався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та п. 12 ч.2 ст. 115 КК України.
Зазначене клопотання обґрунтовувалось тим, що Коваленко Д.М. підозрювався у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 15 років, або довічного позбавлення волі. Слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, прийшла до висновку про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи те, що на час розгляду даного питання не в повній мірі з’ясована роль підозрюваного як співучасника даного злочину і потребує уточнення шляхом проведення додаткових слідчих дій. Крім того, раніше Коваленко Д.М. до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та роботи, проведенню досудового розслідування перешкод не чинив.
8. Відповідно до п.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Повторних звернень про обрання запобіжних заходів, у задоволенні яких було відмовлено, в суді не було.
_03_03.png)
