Публічно-правове регулювання державної служби
Розмежування сфер застосування принципів та норм публічного і приватного права є одним із ключових принципів європейського адміністративного простору, який реалізовано шляхом регламентування Законом про державну службу усіх питань вступу, проходження та припинення державної служби (зокрема, оформлення прийняття на службу та звільнення, надання відпусток, встановлення соціальних гарантій тощо).
Необхідність розрізнення у законі проходження державної служби та звичайної трудової діяльності зумовлена тим, що державні службовці, виконуючи завдання і функції держави, мають особливий статус, забезпечують права та свободи громадян, захист публічного інтересу.
Тепер особливості проходження державної служби будуть визначені спеціальним законом.
Принципово нова класифікація посад державної служби
Віднесення до відповідних категорій посад відбуватиметься щоразу під час формування штатного розпису кожного органу державної влади відповідно до встановлених у законі принципів поділу посад на групи і підгрупи (характер та обсяг посадових обов’язків, зокрема виконання керівних функцій, та масштаб юрисдикції органу державної влади, у якому працює посадова особа - вся територія України, один або кілька районів тощо).
Це дозволить встановити логічну і прозору систему оплати праці, виходячи з принципу однакової оплати за однакову працю та подолати несправедливі міжпосадові, міжвідомчі та міжрегіональні розбіжності в оплаті праці державних службовців.
В цілому передбачається, що всі державні службовці отримають вищі ранги, ніж мають на сьогодні.
Профіль професійної компетентності посади державної служби
У новому Законі застосовано компетентісний підхід до оцінювання здатності державних службовців виконувати посадові обов’язки, визначені у посадовій інструкції. На законодавчому рівні закріплено нові поняття (терміни): профіль професійної компетентності посади державної служби (комплексна характеристика посади державної служби, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних державному службовцю для виконання посадових обов'язків) та рівень професійної компетентності особи (характеристика особи, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками).
Профіль професійної компетентності розширює критерії, встановлені до посади кваліфікаційними вимогами, беручи до уваги не лише освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень та стаж, а й досвід роботи, володіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками, необхідними для ефективного виконання посадових обов’язків.
Зазначені характеристики є інструментом для використання у різних сферах управління людськими ресурсами, включаючи набір та просування по службі та планування людських ресурсів, професійне навчання та підвищення кваліфікації, планування кар’єри та її розвиток, оцінку результатів діяльності. Насамперед профілі компетентності стануть основою професійного розвитку державних службовців: від визначення особистих потреб у навчанні до вдосконалення навчальних програм і підходів до підвищення кваліфікації системи загалом.
Керівник державної служби кожного державного органу має затвердити профілі професійної компетентності ІІ – V груп посад державної служби відповідно до штатного розпису. Згідно з Законом змінюватися встановлені у профілях вимоги можуть не частіше ніж раз на рік.
Управління державною службою в державному органі
Для відокремлення політичної та управлінської діяльності Законом передбачено в державних органах запровадити посаду керівника державної служби, який здійснюватиме управління державною службою в органі державної влади та відповідатиме перед керівником відповідного органу за функціонування державної служби як у апараті так і в цілому в системі органу державної влади. До його функцій належатиме організація проведення конкурсу на зайняття вакантних посад, призначення осіб на посади державної служби та звільнення їх з посад, присвоєння рангів, прийняття рішень про заохочення державних службовців тощо.
У міністерствах відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачена відповідна посада керівника апарату. У органах державної служби, де така посада відсутня, функції керівника державної служби здійснюватиме керівник органу державної влади.
Управління державною службою в державному органі здійснюватиметься також через служби управління персоналом, які набувають нових функцій, зокрема щодо проведення спеціальної перевірки відомостей, які подають кандидати на заміщення вакантних посад, планування кар’єри державних службовців, розробку профілів професійних компетентностей посад державної служби тощо, що зміщує акценти з кадрового діловодства, яке наразі домінує у кадрових підрозділах, до управління трудовими ресурсами органів державної влади.
Конкурсний відбір на посади державної служби
Закон встановлює єдині процедури прийняття на державну службу незалежно від статусу органу та посади, за винятком особливостей призначення на посади державної служби групи І (тобто, це посади керівника, заступників керівника державного органу, членів державного колегіального органу, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх апарату, органу влади АР Крим, голови, заступників голови місцевої державної адміністрації).
Удосконалюються механізми проведення відкритого, прозорого, об’єктивного конкурсу, що забезпечується значною деталізацією та врегулюванням цих питань саме на законодавчому рівні. Зокрема, передбачається якісна зміна підходу до проведення конкурсу шляхом складання іспитів (тестування) та проходження співбесіди.
Підвищення рівня професійної компетентності державного службовця
Закон встановлює новий підхід до навчання держслужбовців, а саме підвищення рівня професійної компетентності державного службовця, що проводиться у відповідних вищих навчальних закладах шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за професійними програмами, за програмами спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування або в інших формах у порядку, що визначає Нацдержслужба України.
Національну академію державного управління при Президентові України визначено головним вищим навчальним закладом у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі знань «Державне управління».
Організацію підвищення рівня професійної компетентності забезпечує керівник державної служби в державному органі.
Система оплати праці державних службовців
Відповідно до практики провідних економічно розвинутих демократичних країн основну частку (80 – 90 %) заробітної плати державних службовців становитиме посадовий оклад. При цьому принципи системи оплати праці та мінімальний гарантований рівень найменшого посадового окладу у таких країнах встановлюється законом як соціальна гарантія.
Законом встановлено мінімальний розмір найменшого посадового окладу на рівні не менше двох розмір мінімальної заробітної плати (на посаді державної служби підгрупи V-4) та основні параметри формування схеми посадових окладів. Це, порівняно з теперішніми посадовими окладами спеціалістів, зокрема районних державних адміністрацій, більше майже
у 4,5 (!) рази.
Такий підхід дозволить виконати завдання Президента України: вже у перший рік дії нового закону вдвічі підвищити зарплату найменш соціально незахищеної категорії державних службовців – спеціалістів та керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а протягом кількох років – і державним службовцям інших категорій. При цьому буде вирішено проблеми, які гостро стоять сьогодні – щодо значних міжпосадових і міжвідомчих розбіжностей і порушення фундаментального принципу однакової оплати за однакову працю.
При цьому у Законі зберігається також і право на отримання державним службовцем грошової винагороди та матеріальної допомоги на оздоровлення, а також можливість встановлення йому визначених Кабінетом Міністрів України надбавок.
Дисциплінарна відповідальність державних службовців
У новому Законі визначено поняття службової дисципліни, службових обов’язків та види дисциплінарних стягнень, які є диференційованими з урахуванням ступеню провини. Також диференціюється і ступінь провини.
Питанням дисциплінарної відповідальності державного службовця присвячено цілий розділ (9 статей). Видами відповідальності є зауваження, догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державного службовця.
У новому Законі чітко визначено який саме вид відповідальності може бути застосований за певне дисциплінарне порушення: дисциплінарне стягнення накладається відповідно до характеру, тяжкості та обставини в яких він вчинений, що сприяє прийняттю об’єктивного рішення керівником органу щодо виду дисциплінарного стягнення.
Законом передбачено надання права державному службовцю оскарження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби незаконних дій керівника державного органу, який повинен обов’язково провести службове розслідування у встановленому законодавством порядку з метою встановлення факту порушення прав особи, наданих цим Законом, або відсутності такого факту і вжиття відповідних заходів у межах повноважень. Новий Закон містить норму щодо обов’язкового проведення службового розслідування на вимогу державного службовця з метою спростування безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр, службового розслідування.
Одним із нововведень є те, що законодавець делегував спеціально уповноваженому центральному органу з питань державної служби повноваження щодо затвердження порядку проведення службового розслідування.
_03_03.png)
